ЯГОТИН СПОРТИВНИЙ

Ми й цього разу чекали Його... Вірили мало, але в душі все ж сподівалися, що перший удар по м`ячу зробить саме Він, справжній віртуоз своєї справи, омріяний і такий недосяжний Андрій Шевченко. Натомість він компенсував свою відсутність найдорожчими для нього людьми, адже у Двірківщині того дня побували мама Андрія Любов Миколаївна, батько Микола Григорович, дядько Володимир Григорович та ще багато рідних, які проживають на Яготинщині і поза її межами.
У зв`язку з травмою навколо персони футболіста створився певний інформаційний вакуум, а тому ми поспішили задовольнити свою цікавість через батьків Андрія. Любов Миколаївна розповіла нам, що Андрій вже одужав і рветься «в бій», але лікарі досі наполягають на повній реабілітації футболіста. Незважаючи на суворі заборони лікарів, він прилетів з Америки на похорон Валерія Васильовича Лобановського, склавши шану справжньому Світочу радянського та українського спорту. Самі батьки ведуть «кочовий» спосіб життя – півроку в Мілані, півроку – в Києві, з виїздами на село.
Розповіли батьки, як їх уперше зустрічали в «Мілані». Прилетіли вони до Італії аже за північ, але навіть тоді керівництво клубу чекало на них. Під час знайомства віце-президент клубу Адріано Гальяні говорив італійською, часто називаючи ім`я Андрія. Після довгої промови він попросив їх сина перекласти, але він відповів, що батьки все зрозуміли(усе й найсправді було зрозуміло, адже віце-президент дякував батькам за чудового сина, за те, що він так легко і невимушено «влився» у команду, як його тут чекали)...
Нашу коротеньку розмову довелося перервати у зв`язку з початком турніру. Вчитель фізичної культури В.В.Пономаренко на правах господаря і засновника привітав усіх зі святом футболу та оголосив деякі правила щодо проведення Кубка та нагородження. Саме завдяки йому турнір Андрія Шевченка стає традиційним. Тим паче, що й цього разу наш відомий земляк залишився непохитним щодо статусу і місця проведення – лише в Яготині і лише для яготинців, хоча існує така інформація, що Федерація футболу України давно не проти надати йому розмах всеукраїнського, «беручи» на себе призи і всі інші організаційні деталі. Тим більше, ми повинні гордитися, що маємо право змагатися на честь зірки сучасного футболу.
Наймолодший із всіх клубів, який носить ім`я Андрія, вже виборов собі чільне місце серед фаворитів Сільської ліги: на час проведення турніру він перебував на першій сходинці, - про це розповів директор дитячо-юнацької спортивної школи, а водночас і гравець команди Ю.Л.Стовбчатий. Своїм корінням Юрій Леонідович теж походить з Двірківщини. Сподіваємося, що колись, паралельно з дорослим, буде запроваджено дитячий турнір, що слугуватиме чудовою мотивацією для прфесійного зростання молодої порослі.
Інструктор зі спорту с.Фарбоване В.Л.Пінчук провів паралель між живою легендою українського та світового футболу Олегом Блохіним та Андрієм Шевченком, а сільський голова О.В.Івахно подякував батькам Андрія за їх живий інтерес до футболу, до села та запевнив, що влада всіляко сприятиме турніру.
Свисток судді прозвучав дещо пізніше, але всі шість команд чекали команди найголовніших арбітрів – батьків Андрія. І він прозвучав з вуст Людмили Миколаївни, яка передала особисті вітання від Андрія і побажала здоров`я та спортивної удачі.
- Гадаю, що це торжество футболу, спорту житиме на Яготинщині вічно. Вперед, до перемоги!
Окрилені таким напуттям, першими вступили у спортивний двобій команди «Космос» (с.Фарбоване) та «Колос»(с.Лозовий Яр). Але сили команд виявилися досить рівними: на блискавичні атаки лозовоярівців футболісти «Космоса» відповідали жорстким пресингом. Всі відчайдушні спроби форвардів «Колоса» «розмочити» рахунок розбивалися об нериступні редути захисту фарбованців. Якщо перших часто рятував клас Ігоря Ляшенка, який має досвід виступів у командах першої ліги чемпіонату Україи, то в інших вирішальну роль зіграли узгодженість дій захисту і майстерність голкіпера.
Отже, перша гра закінчилася з нічийним рахунком, хоча це не позначилося на настрої вболівальників. Перший гол(і, слід зазначити, досить майстерний – під гострим кутом та ще під дальню стійку воріт) у цьому турнірі судилося забити Віктору Ткаченку, який представляв єдину міську команду – «Кристал»(ДП «Яготинський цукрозавод»). Складалася вона переважно з досвідчених гравців, вік яких за 30 і які зуміли нав`язати свою гру команді «Промінь» із Сулимівки. Результат виявився відповідним – 2:0.
У турнірі взяли участь зразу два футбольні клуби, які носять ім`я Андрія Шевченка. Першою у гру вступила команда №2, яка складалася здебільшого із молодих гравців, середній вік яких 15-17 років. Та хоч перший тайм у грі з командою Лозового Яру пройшов за ігрової і територіальної переваги шевченківців, проте із результативністю хлопцям відверто не щастило – атаки захлиналися у кульмінаційний момент, коли вболівальники уже здіймали руки в очікуванні гола.
Але тут справджується такий закон: якщо не ти, то тебе... Суперник скористався чи не єдиною у матчі грубою помилкою захисту, і голкіпер був безсилий перед дуетом нападників лозовоярівців – 1:0.
За свій молодший склад реванш взяли старші «шевченківці», хоча лише у другому таймі м`яч опинився у сітці воріт сулимівського «Променя», відкривши шлях клубу Андрія до однієї зі сходинок п`єдесталу.
У наступній грі «ФК ім.А.Шевченка-2» з «Космосом» молоді гравці стали більш сміливими: частіше і гостріше атакували, впевненіше почувалися в індивідуальних діях, але рахунок так і не відкрили.
Не спромоглися на гол і їх старші одноклубники у матчі з досвідченим «Кристалом». Зрозуміло, що за кількістю очок вони вже могли претендувати максимум на третє місце. Але й за нього треба було позмагатися, адже фарбованці теж приїхали за Кубком Шевченка чи хоча б за одним з призових місць. Переможець був не відомий до останньої хвилини, адже основний час закінчився безрезультатно, і спір між командами вирішили пенальті. А влучнішими були «шевченківці», які забезпечили собі місце на п`єдесталі.
Отже, «Кристал» - «Колос» - таким виявився центральний матч турніру. Сили і бажання перемогти були настільки рівними, що й цього разу сильніший виявився лише в серії одинадцятиметрових. І перемога, слід сказати, була за досвідом, адже останню, переможну крапку у грі поставив Сергій Овсянніков.
Команди, які вибороли перших три місця, отримали у нагороду Кубки та футбольні м`ячі. Подарунками від Андрія Шевченка нагороджені гравці команди Двірківщини, які напротязі року виступали за однойменний клуб. Це кращий бомбардир(17 голів) Ваталій Неплюєв, інший нападаючий з Двірківщини Ігор Головатий. Призами відзначені і люди, які всіляко сприяли команді – це сільський голова О.В.Івахно, шофер А.М.Рибачук, Олександр Москалець, який допомагав власним транспортом. Окремої подяки заслужили директор школи І.В.Перепелиця та педколектив Двірківщинської школи.
Кращими захисниками турніру визнані Сергій Овсянніков(«Кристал») та Володимир Лисенко(«ФК А.Шевченка»). Кращим гравцем – Ігор Ляшенко(«Колос»), воротарем – Микола Ганжа(«ФК А.Шевченка-2»).
Зрозуміло, що свої симпатії щодо когось з футболістів мали право висловити і батьки Андрія. На їх думку, ним став Юрій Гуцал, а футболку Андрія Шевченка вручили земляку видатного футболіста – Юрія Стовбчатому.
Проводжали батьків Андрія з сумом, передавали вітання своїму кумирові. І твердо знали, що й через рік, у день народження А.Шевченка, Двірківщинська земля знову оживе підвищеним серцебиттям, хвилюванням сотень людей заради правв володіти Кубком.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, В.В.Пономаренко сповістив нам ще одну новину – окрім вже існуючого турніру у наступному році буде започаткований ще один, цього разу дитячий. За попереднім погодженням, до нього будуть залучені юнацькі команди таких грандів, як «Динамо»(Київ), а також бориспільського «Борисфена».
Що ж, ще раз вітаємо нашого спільного улюбленця з днем народження. Бажаємо нових спортивних злетів, щоб він ніколи не знав травм. А завершити, як торік, хочемо з тими ж словами, з яким учасників турніру вітали наймолодші земляки Андрія:

Ніхто не в силах розколоти твоїх фанів,
Ніхто нам свята у душі не зіпсує,
І хоч Ти там, в далекому Мілані,
Та серце тут залишилось Твоє.