ФУТБОЛ
2003 рік
КУБОК імені АНДРІЯ ШЕВЧЕНКА
серед юнаків 1987 р.н.

Турнір відбудеться 6-8 червня.
Склад учасників:
Підгрупа «А»(центральний стадіон): «Динамо»(Київ), «Темп»(Енергодар, Запорізька обл.), «Десна» (Чернігів), «ФК А.Шевченка»(Яготин).
Підгрупа «Б»(стадіон цукрового заводу): «Дніпромайн»(Дніпропетровськ), «Арсенал» (Київ), «Борисфен»(Шасливе, Київська область), «Аваль»(Чернігів).

Календар проведення ігор:
06.06.2003
Відкриття турніру
«ФК А.Шевченка» - «Десна»
«Динамо» - «Темп»
«Борисфен» - «Аваль»
«Дніпромайн» - «Арсенал»

07.06.2003
«Динамо» - «Десна»
«Темп» - «ФК А.Шевченка»
«Динамо» - «ФК А.Шевченка»
«Темп» - «Десна»
«Дніпромайн» - «Борисфен»
«Арсенал» - «Аваль»
«Арсенал» - «Борисфен»
«Дніпромайн» - «Аваль»

08.06.2006
Гра за 3-4 місця
Гра за 1-2 місця
Урочисте закриття турніру.


Оргкомітет з проведення змагань
(«Яготинські вісті» від 31 травня 2003 року)


Було все... Величезні порції адреналіну на шляху наших хлопців до фіналу, були овації і вибухи емоцій від забитих м'ячів, заповнені вщерть трибуни «Колоса», який не знав такого вже кілька десятиліть(та, мабуть, з моменту приїзду збірної студентів світу, які навчалися в Києві). Була благословенна Двірківщина, що вривалася у свідомість несподіваним: «На цьому полі грав Він...». Були яскраві красені-призи від Нього, і навіть поразка нашої команди в боротьбі за головний приз не сприймалася так прикро, бо хлопці добре постаралися, і те, що дійшли до фіналу серед грандів юнацького футболу, - вже величезна перемога. А робилася вона на Його честь. І коли було офіційно оголошено, що ЙОГО НЕ БУДЕ, ніяка сила вже не могла пересилити розчарування і розпуку. Крах усіх сподівань...
Втім, не впадайте у відчай... Він був у Двірківщині. Так, так, того ж таки дня, але із запізненням(десь о 15.45) авто Андрія зупинилося біля дідової хати. Коли на це нагодився один з організаторів турніру, - довірена особа Андрія і сім'ї, учитель фізичної культури Двірківщинської ЗОШ Валентин Валентинович Пономаренко, Андрій вибачився за запізнення, розпитав у нього про турнір: скільки команд брало участь, хто виборов кубок... І, схоже, залишився задоволеним результатом, адже на фоні грандів українського футболу «ФК А.Шевченка» не виглядав «хлопчиком для биття». І він сказав упевнено: «Цей турнір житиме!».
Але пригадаємо сам турнір. Першим суперником на шляху клубу «ФК А.Шевченка» стала команда «Десна»(Чернігів). Характеризувати її можна званням бронзового призера першості України у вищій лізі серед юнацьких команд. Але за нашими хлопцями стояв Андрій, його престиж, і вони таки вирвали перемогу в амбітних чернігівчан. Автором єдиного гола став вихованець тренера і директора Яготинської ДЮСШ Ю.Л.Стовбчатого В'ячеслав Ярош(нині він навчається і тренується в столичному «Локомотиві»).
Наступним випробуванням для клубу Андрія став «Темп» з Енергодара, який до цього теж встиг «втерти носа» «Десні»(1:0). Протистояння у першому таймі не принесло переваги жодній із команд, а у другому дався взнаки емоційний підйом «шевченківців», і три голи Сергія Помазуна відкрили нові горизонти нашій команді у боротьбі за перше-друге місця. «Десна» теж отримала путівку до фіналу, щоб повести боротьбу вже за третю або четверту сходинку п'єдесталу.
У підгрупі «Б» явним фаворитом став «Борисфен»(Щасливе»), який у першому ж очному поєдинку поклав на лопатки «Колос» із сусіднього Переяслав-Хмельницького – 7:0. Інше протистояння – «Дніпромайн»(Дніпропетровськ) – «Арсенал»(Київ) – закінчилося нульовою нічиєю. Наступного, другого дня турніру щасливці розгромили «Дніпромайн» - 3:1, а «Арсенал» завдав чергової поразки «Колосу». Натомість «Борисфен» мирно розійшовся з канонірами(1:1), а «Дніпромайн» довів свою перевагу над командою з Переяслав-Хмельницького – 5:1. Отже, цієї підгрупи визначилися візаві «ФК А.Шевченка» по фіналу – «Борисфен» та учасник боротьби за третє-четверте місця – «Арсенал».
Заключний день турніру розпочався матчем за третє місце між командами «Арсенал» та «Десна». У другому таймі далася взнаки краща індивідуальна майстерність футболістів з Чернігова, які двічі вразили ворота своїх суперників і стали бронзовими призерами турніру.
У головному матчі Всеукраїнського турніру Андрія Шевченка серед юнацьких команд 1987 року народження зійшлися «ФК А.Шевченка» та «Борисфен» із села Щасливе Бориспільського району. Для характеристики цієї команди досить нагадати, що діє вона при спортінтернаті, а 8 гравців команди складають кістяк юнацької збірної України. Тож, незважаючи на всю самовідданість наших хлопців, ми нічого не змогли протиставити команді вищої ліги і поступилися з рахунком 0:4.
Після гри відбулася церемонія нагородження. Її розпочав голова райдержадміністрації В.П.Семеняка, який ще на початку виступу зауважив, що завдяки Андрію Шевченку райцентр з Яготина у цей день перенесено до Двірківщини. Він також висловив велику вдячність мамі Андрія – Любові Миколаївні – за те, що народила і виростила справжнього кумира молоді. Подякував він і організаторам, а також всім учасникам турніру. Андрія Шевченка ж занесено до когорти таких світочів землі Яготинської, як Катерина Білокур, Андрій Бобир, Петро Непорожній...
Привселюдно укладено двохсторонню угоду між диретором «Двірківщинського НВО-дитячий садок» І.В.Перепелицею та Федерацією футболу України, яку на заході представляв голова обласної федерації О.Я.Тютюн. Він у промові передав вітання учасникам турніру від Андрія Шевченка та Григорія Суркіса, а також вручив школі тренажер та десять футбольних м'ячів.
Далі відбулося нагородження. Розпочали із суддів: пам'ятними призами ФФУ нагороджені арбітри І.Лесів, С.Дудченко, О.Могилко. Пам'ятними статуетками та цінними подарунками від Андрія Шевченка удостоєні чотири кращі гравці, серед яких – Сергій Помазун та капітан «ФК А.Шевченка»(він же голкіпер) Андрій Тогобецький.
Найпочеснішими призами турніру – Кубок та комплектами медалей від Андрія Шевченка – нагороджені команди: «Борисфен» - за перше місце, «ФК А.Шевченка» - за друге та «Десна»(Чернігів) – третє, а Кубками ФФУ – «Борисфен», «Арсенал» та колектив Двірківщинської школи за участь в організації турніру.
І чи не найбільшою нагородою був виступ Любові Миколаївни Шевченко, яка сказала наступне:
- Мені важко сьогодні говорити – настільки переповнюють почуття гідності за свого сина і вдячності за цей турнір. Від Андрія хочу подякувати всім, а найперше його організаторам – В.В.Пономаренку, Ю.Л.Стовбчатому та всьому колективу Двірківщинської школи. Дякую учасникам турніру, які показали свій спортивний характер у змаганні. Бажаю вам менше травм і нових перемог.
Тож до наступної зустрічі у День, коли Двірківщина знову стане районним центром.

М.Нанівець
(«Яготинські вісті» від 11 червня 2003 року)