ЯГОТИН СПОРТИВНИЙ

1 тур
 «Кристал» - «Прапор» - 1:3
«Підприємець» - «Маяк» - 2:6
2 тур
«Маяк» - «Кристал» - 4:3
«Прапор» - «Підприємець» - 11:1
3 тур
«Підприємець» - «Кристал» - 1:2
«Маяк» - «Прапор» - 0:1
4 тур
«Прапор» - «Кристал» - 3:1
«Маяк» - «Підприємець» - +:-
5 тур
«Кристал» - «Маяк» - 3:2
«Підприємець» - «Прапор» - 1:4
6 тур
«Прапор» - «Маяк» - 5:3
«Кристал» - «Підприємець» - 4:6

Кращий гравець – Юрій Лазебнов(«Прапор»)
СИМВОЛІЧНА ЗБІРНА турніру
Воротар – В.Западнюк(«Маяк»)
Захисники – С.Овсянніков(«Прапор»), В.Пономаренко(«Прапор»), В.Вербен («Кристал»)
Півзахисники – Ю.Лазебнов(«Прапор»), А.Родак(«Прапор»), В.Пісківець(«Кристал»), М.Приймак(«Маяк»)
Нападники – М.Басанець(«Маяк»)

Як кажуть, ідея, що витала у повітрі в останні роки, у футбольному сезоні 2009 року набула реальних обрисів. З легкої руки голови федерації футболу району на одному із засідань її виконкому було одностайно прийнято рішення про реанімацію чемпіонату району серед ветеранів.
Чому реанімація? Тому що в Яготині вже проводився чемпіонат серед ветеранів. У 1994 році у двоколовому турнірі змагались три команди: «Кристал», «Прапор» та «Будівельник». Учасникам та тим, хто спостерігав ті матчі, дійство і участь у ньому сподобались.
На той момент порішили, що турнір стане традиційним. Але, як і суботні обіцянки, що минають із суботнім хмелем, так і мріям про традиційність турніру футбольних ветеранів не стало снаги збутися. І все ж...
Минуло лише п'ятнадцять років, і знову футбольні ветерани при ділі. До речі, ветеран у футболі за міжнародними мірками, які, як не дивно, чинні й на Яготинщині, визначається не за кількістю випитого пива та наявністю пристойного черева, не за відсутністю будь-яких навичок поведінки з футбольним м'ячем, а за кількістю років, що прожила на білому світі особа, яка спить і бачить себе футбольним ветераном. Ось так: є 35 років – і ти можеш брати участь у матчах ветеранів, якщо ти, звичайно, не будеш «обузою» для товаришів по команді.
На початок вересня 2009 року від Різдва Христового на Яготинщині назбиралось три команди футбольних «дідів», які у компанії з терміново зібраним «Підприємцем» (йому були надані так звані вікові пільги) почали чемпіонат району серед ветеранів.
Весь двоколовий турнір пройшов на стадіоні цукрозаводу і був у достатній мірі організований: без надуманих переносів, без нарікань на суддівство, без особливих грубощів. А ось за розпалом спортивних пристрастей, за самовіддачею учасників матчі ветеранів можуть служити прикладом для значно молодших футболістів. Про непоступливість суперників у боротьбі за першість свідчить хоча б той факт, що більшість матчів турніру закінчувались з перевагою одного з суперників в 1-2 голи.
Але навіть на цьому досить пристойному фоні як для футболістів, що у спортивному сенсі всього, що могли, вже досягли або вже ніколи не досягнуть, одна команда вирізнялася своєю організованістю, своєю жагою боротись на кожному клаптику майданчика до останнього, своїм свідомим розумінням поставлених перед нею завдань. Колектив, що майже у досконалості володів методами їх реалізації. А ще додайте до цього віддану до межі футболу і команді мега-зірку явно не районного масштабу Юрія Лазебнова і стане зрозумілим, що тільки «Прапор» на цьому проміжку історії міг стати переможцем. І «Прапор» ним став, почергово перегравши всіх суперників: шість матчів – шість перемог. Честь і хвала першим чемпіонам-ветеранам Яготинщини в третьому тисячолітті.
Двозначне враження залишила гра срібного призера першості – сотниківсько-яготинського «Маяка», майже весь склад якого – це футбольні зірки району минулих років. Але відсутність належної концентрації у найвідповідальніших поєдинках призвела до того, що в останньому турі команда ледь не втратила другу позицію.
Ну, а «найпідстаркуватіша» команда турніру – цукрозаводський «Кристал», яка за крок до фінішу, перегравши «Маяк» 3:2, вважала себе віце-чемпіоном, у шостому, останньому турі своєю безвідповідальністю та відсутністю дисципліни на полі просто шокувала тих, хто за неї вболівав. «Дідусі» з «Кристалу» дозволили не в міру помолоділому «Підприємцю» п'ять разів відзначитись у своїх воротах, чого не дозволяли до цього в одному матчі навіть чемпіонам.
Вважати «Підприємець» повноправним учасником ветеранського турніру навіть з великою натяжкою неможливо. Лише у перших двох турах «базарники» нагадували ветеранів. Та й то не віком, а комплекцією. В подальшому «Підприємець» сповна використав свої вікові пільги, молодіючи з кожним туром. В останньому матчі за цю команду грали хлопці, молодші за найстаршого гравця «Кристала» більш, як на тридцять років.
Не знаю про ступінь морального задоволення «Підприємця» від участі у цьому турнірі, а от для організаторів чемпіонату цей прецедент – предмет для роздумів про доцільність включення таких команд у ветеранські змагання. Тим паче, що з 12-ти запланованих матчів першості один не відбувся з вини саме «Підприємця».