ЯГОТИН СПОРТИВНИЙ

Ушосте поспіль футбольна Україна гострою боротьбою на спортивних полях відзначає Меморіал видатного вітчизняного голкіпера Олега Макарова. Цього разу кількість команд була рекордною – вісімнадцять, а участь молдавського «Шерифа» надала турніру статус міжнародного. Вперше серед команд-майстрів, учасників Меморіалу в списках значилася команда «Прапор»(Яготин)...
Розповідь про виступ яготинців у престижному турніру – в інтерв`ю з тренером «Прапора» О.А.Морозом.
- Участь в змаганнях такого рівня – це вже показник, незалежно від результату. Як усе відбувалося?
- Справа в тому, що запрошення взяти участь у цьому турнірі ми отримали не вперше. Після виступу на обласних змаганнях з міні-футболу у 1999 році, коли ми зайняли друге місце, подібна пропозиція вже надходила від голови обласної федерації футболу О.Я.Тютюна та прийняти у той час запрошення не змогли, адже турнір проводиться у стислі строки для команд-майстрів в період підготовки до Всеукраїнських змагань. Наша команда – аматорська, і грати в робочі дні ми не можемо – всі працюють. Не останню роль грає те, що треба платити стартовий внесок.
Цьогорічне запрошення надійшло дещо несподівано. Не змогла вийти на поле команда «Полісся»(Житомир), і голова обласної федерації зателефонував мені додому. Це дещо шокувало, адже окрім нас є багато команд, які в плані і фінансовому, і майстерності претендували на участь. Одразу відмовився. Основним аргументом відмови від виступу стала сума стартового внеску, але нам пішли назустріч – вартість його була зменшена вдвічі, і строки сплати – до кінця року. Тому залишилося вирішити питання з роботою гравців, але й хлопці, і керівники підприємтсв, де вони працюють, одразу дали згоду.
- Судячи з результатів матчів, цей рівень для «Прапора» цілком реальний...
- Дійсно, реальний. Та якби ми знали наперед, то тренувалися б на свіжому повітрі. Враховуючи, що суперники провели по два збори під відкритим небом, готуючись до своїх змагань у відповідних лігах, ми за 15-20 хвилин до закінчення кожної гри дещо поступалися у фізичній підготовці, а от в майстерності, техніці були нарівні і навіть перевищували їх у деяких інших компонентах. А ще команда славилися дисципліною та виучкою – такої думки були спеціалісти у післяматчевих розборах.
- Давайте конкретніше зупинимося на кожній грі.
- Щоб пристосуватися до виступу під відкритим небом та штучного покриття у дебютному матчі з «Борисфеном-2», вистачило першого тайму. Двомісячна перерва, під час якої тренування проходили в залі, далася взнаки. У другому таймі зате ми повністю володіли ініціативою, першими відкрили рахунок, було ще кілька слушних нагод... Суперник провів всьогоо одну контратаку і використав її.
У другому матчі нам протистояла чернігівська «Десна», команда на дві голови вища у всіх аспектах, закінчуючи фінансовими: екіпіровка, добір гравців. Перед матчем я попросив хлопців не боятися, а грати у притаманному їм стилі – короткий пас, швидкі контратаки, основна увага – обороні. І це спрацювало. Всі віддавалися на полі сповна, на м'яч кидвлися, як на амбразуру, не даючи супернику зайвого часу на осмислення ситуації. У першому таймі ми пропустили одного м`яча – від коліна суперника. На заваді вправних дій яготинців стояла і слаба екіпіровка. Наші хлопці почувалися ніби на ковзанці(щойно випав сніг), тому оперативність була на боці чернігівців.
У другому таймі малюнок гри не змінився, аое ми провели кілька небезпечних контратак. Забивати повинні були Ю.Лазебнов, Б.Волошин та О.Чубур. Але не судилося. За 15 хвилин до закінчення гравець «Десни» симулював падіння у штрафному майданчику. Подивував усіх воротар команди С.Старовойтенко, який парирував пенальті, та й в інших випадках він неодноразово брав «метрві» м`ячі. Але «Десна» таки вирвала у нас перемогу за кілька хвилин до закінчення гри – 3:1. Гол провів капітан Ю.Лазебнов.
Наступними суперниками були «Євро-2000»(Прилуки), які претендують на ігри в другій лізі. У першому таймі ми мали беззаперечну перевагу, а в другому нас не переграли, а «перебігали». В результаті – 0:2.
Ще одна зустріч була з вишгородською «Чайкою». Про рівень її амбіцій можна судити з того, що річний бюджет команди складає 80 тисяч гривень. Але, незважаючи на це, ми буквально «розірвали» противника з рахунком 7:3. Голи забили: Ю.Лазебнов-5, С.Федосенко та Б.Волошин. Після чотирьох днів найркащим бомбардиром змагань був Ю.Лазебнов, на рахунку якого 6 голів.
- І остання, найсерйозніша гра...
- У грі з «Борисфеном-1» нам просто не вистачило духу. Адже після першого тайму ми програвали тільки 0:1. Знову хочу відзначити голкіпера С.Старовойтенка: своєю наднадійною грою у «рамці» він компенсував відсутність на полі шести гравців основного складу(в тому числі і бомбардира Ю.Лазебнова), які з різних причин не змогли взяти участь у грі. У підсумку ми поступилися(0:4), але, чесно кажучи, цей результат перевершив усі сподівання. Він, крім усього, дозволив нам за кращою різницею голів випередити «Борисфен-2» і посісти четверте місце в групі(з шести команд).
- Зрозуміло, що це не стало «грою заради гри», бо змагання з сильнішим противником завжди важать більше для команди, ніж із слабкими. Як це відобразиться на команді?
- Досвід цей неоціненний. Один матч з «Десною» важить більше, ніж рік участі у районних змаганнях. Гравці перевірили свої можливості і головне – повірили у себе. Вони побачили, що можуть протистояти і набагато сильнішому противнику, зібравши в кулак своє вміння і силу волі. Тренери інших команд уже зацікавилися деякими нашими гравцями. Як фахівець зауважу, що, спостерігаючи за іншими командами, помітив, що всі копіюють стиль київського «Динамо». Якби їх усіх роздягти, зняти футболки, то важко було пізнати: хто – де? «Прапор» не сплутаєш ні з ким.
Користуючись нагодою, хочу назвати усіх гравців. Це – Анатолій Войцех, Борис Волошин, Микола Ганжа, Юрій Івахно, Юрій Лазебнов, Руслан Міхно, Володимир Осьмак, Віктор Пономаренко, Михайло Приймак, Роман Прокопішин, Анатолій Перетятько, Ігор Сирчин, Олександр Смілий, Сергій Старовойтенко, Юрій Стригун, Валентин Ткаченко, Сергій Федосенко, Андрій Франчук, Олександр Чубур. Від усього нашого колективу хочу щиро подякувати директору АТ «Яготинський маслозавод» О.О.Сіренку за підтримку в органзації поїздок, а також висловити вдячність керівникам усіх підприємств, які відпустили своїх працівників для участі у змаганнях.
- Ваші плани на майбутнє?
- У суботу, 27 січня, стартуємо в чемпіонаті області з міні-футболу(як фіналіст – з другого етапу), який відбудеться в Згурівці. У неділю – в чемпіонаті КПФСТ «Колос» о 12.00 у спортзалі ДЮСШ приймаємо команду Переяслав-Хмельницького. У березні – кілька контрольних матчів на великому полі, а в квітні – в обласному чемпіонаті.
- Вітаємо вас, команду і болільників ще з одним самоутвердженням «Прапора».