ЯГОТИН СПОРТИВНИЙ

Грипа Олександр, Мігур Валентин, Микола Хохленко, Гвоздік Олександр, Куць Михайло, Шматко Василь, Куць Анатолій, Боровик Володимир, Линник Олександр, Назимок Дмитро, Погребний Петро. У цьому, на превеликий жаль, довгому списку, який оголосив минулої суботи, 6 жовтня, заступник голови райдержадміністрації В.Д.Осауленко перед учасниками турніру Пам`яті, імена тих, хто вже зробив у своєму житті останній удар по м`ячу. А якщо навіть чоловіки ніяково змахують скупу сльозу, це вже говорить про щось виняткове, болісне і пекуче – про смерть близького товариша...
Так, «при опущених стягах» пройшов увесь турнір. Наполегливо, але без особливого азарту проходили ігри між футболістами-ветеранами Яготина, Пирятина та Згурівки. Цього разу не змогли приїхати ще одні звичні учасники турніру – команда Баришівки.
У першому матчі зі згурівчанами господарі турніру проявили свій справжній бійцівський характер. Часті атаки, постійний пресинг гравців суперника стали запорукою перемоги яготинської команди з рахунком 2:0(Анатолій Колесник, Юрій Куць).
Постійна територіальна перевага пирятинців у грі з командою Згурівки стала приводом для першого взяття воріт. Єдино правильним тактичним рішенням для згурівчан було зосередити увагу на обороні з миттєвими контратаками. І це спрацювало – один з гравців команди переміг у двобої з воротарем на правому фланзі і перекинув м`яч іншому напарникові, який головою направив шкіряну кулю у незахищену сітку воріт. Але малюнок гри не змінився, і пирятинці під час одного з наступних штурмів добилися успіху вдруге, перемігши суперника з рахунком 2:1.
Долю турніру покликана була вирішити третя зустріч. Частіше і гостріше атакували яготинці – вже на перших хвилинах гри було кілька, здавалося б, стовідсоткових моментів, але брама гостей була ніби зачарована – загалом три небезпечні спроби у виконанні Володимира Вака так і не досягли своєї мети. Не залишився «без опіки» суперника і наш голкіпер Віктор Малюга – з притаманним йому шармом він недноразово зривав аплодисменти болільників, рятуючи ворота команди.
Єдиний гол, який вирішив долю поєдинку, був настільки незрозумілим і несподіваним, наскільки й прикрим. Під час падіння одного з гравців Пирятина у нашому штрафному майданчику запанувала пауза – футболісти чекали рішення судді. Проте м`яч залишався у суперників, які цим і скористалися. Він без перешкод влетів у ворота поряд з розгубленим воротарем. Суддя засвідчив факт взяття воріт.
Ще кілька можливостей мали яготинці відігратися, у тому числі і під час одинадцятиметрового, який прийнято іменувати «футбольним щастям». Але м`яч після удару Миколи Басанця пролетів поруч з правою стійкою повз ворота, а з ним відлетіла і остання надія яготинців на перемогу у турнірі.
Отже, кубок Пам`яті футболістів, які відійшли у вічність, Віктор Дмитрович вручив пирятинцям. Відповідно за друге і третє місця яготинці та згурівчани отримали дипломи, а разом з тим – подяки і запрошення продовжити добрі традиції. Більше того, команди будуть запрошені взяти участь у наступному турнірі імені Андрія Шевченка.
А ще були спогади... Того дня приїхали і обидва брати Олександра Грипи – Сергій та Валерій. Валерій, щоразу проїжджаючи повз кладовище, зупиняється і приходить до брата на могилу. Начальник відділу фізкультури і спорту В.М.Хвостіков вручив братам букет яскравих гвоздик і попрохав від усіх яготинців покласти їх на могилу Олександра, який неодноразово виступа за команди району.
Щирими і добрими словами згадував свого ровесника Миколу Хохленка і колишній гравець команди райвідділу міліції Володимир Прінько. Жодного з цього списку не минули увагою, а найстарший з учасників турніру – директор Згурівської ДЮСШ, - побажав нинішнім футболістам брати приклад любові до своєї команди з «цих хлопців».
Слід відмітити, що ініціатором та організатором турніру виступив В.Ф.Сапронайтіс, голова постійної комісії райради з питань охорони здоров`я, освіти, культури, молоді та спорту. Варто відзначити і помітний прогрес щодо підготовки стадіону до змагань (директор М.П.Парахнюк).
У народі кажуть: «Смерть забирає найкращих у молодому віці». У нашому випадку з цим погодились усі...